Малюнок Зіновія Толкачова із серії «Квіти Освенцима». Військовий художник при Політуправлінні 1-го Українського фронту, документував злочини, скоєні нацистами в концентраційних таборах на теренах Європи. Серед них – Аушвіц поблизу польського м. Освенцим. Це один із найбільших табірних комплексів, символ Голокосту. За час існування тут було знищено майже 1,5 млн осіб, зокрема до 1,1 млн євреїв

Drawing by Zіnovii Tolkachov from the series “Flowers of Auschwitz”. A military artist at the Political Department of the 1st Ukrainian Front, w ...

Батько Богдана один із провідних діячів ОУН. Тричі заарештований органами радянської держбезпеки. Організатор і керівник підпільної табірної мережі українських політв’язнів. Мати, Катерина Зарицька – очільниця Українського Червоного Хреста. Особиста зв’язкова Головного командира УПА Романа Шухевича. Хлопця виховував його дід Мирон Зарицький, видатний український математик, професор Львівського державного університету. Сам Богдан, випускник Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Пізніше – живописець-монументаліс ...

У 1942 р. п’ятнадцятирічна дівчина з Полтавщини примусово була вивезена на роботи до Німеччини. Працювала на військово-хімічному заводі в м. Кассель, де займалася виготовленням комплектуючих для снарядів та авіабомб, на такому самому заводі в с. Клаун, що на околицях м. Ганновер. Після звільнення в 1945 р. самотужки дісталася домівки, пройшла державну перевірку. Виданий на виробництві, казанок увесь цей час слугував дівчині як посуд. Потому використовувався в господарстві для зберігання солі

In 1942, a fifteen-year-old girl from Polta ...

Під час нацистської окупації рідного села Війтівці, його родина врятували від знищення Етей Ядушлівер та її доньку Бетю. Майже 2,5 роки Назаренки переховували маму з донькою в своєму обійсті. Залежно від пори року і обставин – то на горищі, то в погребі, то у хліві. Коли у селі траплялися облави, то їм доводилося по кілька тижнів жити серед поля у копиці сіна. В обов’язки Василя входило дізнаватися про ситуацію у селі і непомітно носити у поле воду та харчі. У 1995 р. родина Назаренків удостоєна звання «Праведник народів світу»

During ...

Народився у м. Інта (Комі АРСР) у родині політв'язнів. Батько Ростислава, Любомир Полюга (псевдо «Богдан») – охоронець Головного командира УПА Романа Шухевича. У вереснi 1947 р. заарештований та покараний 25-ма роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Під час перебування на спецпоселенні одружився з Дариною Масюк (псевдо «Оксана»), медсестрою Українського Червоного Хреста, засудженою на 10 років радянських таборів. Сім’ї було заборонено повертатися до рідної Галичини, тому оселилися на Херсонщині, вели активне громадське життя, створили просвіт ...

Тато Михайла, Семен Цебак, червоноармієць, учасник бойовища на теренах України та Чехословаччини. Разом із товаришами здійснив групову втечу. Повернувшись додому, долучився до лав УПА (псевдо «Старий»). У 1948 р. заарештований та покараний 25-роками виправно-трудових таборів ГУЛАГу. Через те, що родина перебувала під підозрою радянських органів держбезпеки, мати Катерина Цебак, яка в цей час перебувала на нелегальному положенні та вимушено переховувалася по повстанських криївках, віддала хлопчика на виховання до знайомої сім’ї Вовчанських. У 19 ...

У жовтні 1947 р. в ході операції «Захід», проведеної радянськими органами держбезпеки, Наталка та її менший брат Богдан разом із сім’єю були примусово депортовані на спецпоселення до Західного Уралу за зв’язки родини з українським націоналістичним підпіллям (четверо членів родини загинули в збройних сутичках або були замордовані радянськими репресивно-каральними органами, решта покарані виправно-трудовими таборами ГУЛАГу, згодом – забороною повернутися до рідних осель. Дев’ятеро Мачилів, переважно старі, жінки, діти, перебували на спецпоселенні ...

У жовтні 1947 р. у ході операції «Захід», проведеної радянськими органами держбезпеки, Наталка та її менший брат Богдан разом із сім’єю були примусово депортовані до Західного Уралу на спецпоселення за зв’язки родини з українським націоналістичним підпіллям (четверо членів родини загинули в збройних сутичках або були замордовані радянськими репресивно-каральними органами, решта покарані виправно-трудовими таборами ГУЛАГу, згодом – забороною повернутися до рідних осель. Дев’ятеро Мачилів, переважно старі, жінки, діти, перебували на спецпоселенні ...

У 13 років долучився до антинацистського радянського підпілля в м. Коростень. Здійснив неодноразові виходи до Києва та Житомира, займаючись збором та передачею інформації. З червня 1943 р. зв’язковий-розвідник Житомирського партизанського з’єднання. Учасник боїв на теренах України, в Європі, тричі поранений

At the age of 13 he joined the anti-Nazi Soviet underground in Korosten (current Zhytomyr region, Ukraine). He had got some reconnaissance missions in Kyiv and Zhytomyr, collecting and transmitting information. From June 1943 he wa ...

У 13 років долучився до антинацистського радянського підпілля в м. Коростень. Здійснив неодноразові виходи до Києва та Житомира, займаючись збором та передачею інформації. З червня 1943 р. зв’язковий-розвідник Житомирського партизанського з’єднання. Учасник боїв на теренах України, в Європі, тричі поранений

At the age of 13 he joined the anti-Nazi Soviet underground in Korosten (current Zhytomyr region, Ukraine). He had got some reconnaissance missions in Kyiv and Zhytomyr, collecting and transmitting information. From June 1943 he wa ...

У 13 років долучився до антинацистського радянського підпілля в м. Коростень. Здійснив неодноразові виходи до мм. Київ та Житомир, займаючись збором та передачею інформації. З червня 1943 р. зв’язковий-розвідник Житомирського партизанського з’єднання. Учасник боїв на теренах України, в Європі, тричі поранений

At the age of 13, he joined the anti-Nazi Soviet underground in Korosten. He made several trips to Kyiv and Zhytomyr while gathering and transmitting information. From June 1943, he was a reconnaissance liaison officer of the Zhy ...

29 вересня 1941 р. 15-річний Рувим із мамою Рахіллю та маленькою сестричкою Марією, як і всі київські євреї, вирушив до Бабиного Яру. Відчувши смертельну загрозу, мати наказала синові тікати. Хлопець стрибнув у водостічну трубу біля дороги, в якій просидів до пізньої ночі. Мама та сестричка були розстріляні. Декілька тижнів Рувим переховувався на околицях міста, збирав картоплю, ночував по горищах та сараях. Притулок підлітку надала знайома родина Бобровських – Марія та її сини Михайло і Микола. Вони допомогли зробити юнакові свідоцтво про наро ...

29 вересня 1941 р. 15-річний Рувим із мамою Рахіллю та сестрою Марією, як і всі київські євреї, вирушив до Бабиного Яру. Відчувши смертельну загрозу, мати наказала синові тікати. Хлопець стрибнув у водостічну трубу біля дороги, в якій просидів до пізньої ночі. Мама та сестричка були розстріляні. Декілька тижнів Рувим переховувався на околицях міста, збирав картоплю, ночував по горищах та сараях. Притулок підлітку надала знайома родина Бобровських – Марія та її сини Михайло і Микола. Вони допомогли зробити юнакові свідоцтво про народження на ім’ ...

Під час нацистської окупації три українські родини з Донеччини та Миколаївщини (Сосновські, Домущеї, Чебанки) переховували одеських євреїв Терлецьких Анатолія, Наталію та їхню матір Іту в підвалі, на горищі будинку в занедбаній вугільній шахті й за підробленими документами визволили їх із Вознесенського табору. По війні Наталія Святна (Терлецька) зібрала необхідні матеріали, щоб віддячити рятівникам. У 2004 р. родина Домущеїв удостоєна звання «Праведник народів світу»

During the Nazi occupation, three Ukrainian families from Donetsk a ...

Із родини репресованого кадрового військового. З початком бойових дій у Східній Європі, долучився до радянської підпільної організації в м. Лисянка. З 1943 р. – розвідник та зв’язківець місцевого партизанського загону, згодом – 27 армії 1-го Українського фронту. Брав участь у диверсійних операціях, де під час одного з боїв отримав важке поранення. Після одужання був направлений військкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькі острови

His father was a repressed serviceman. With the beginning of hostilities in Eastern Europe, h ...

Із родини репресованого кадрового військового. З початком бойових дій у Східній Європі, долучився до радянської підпільної організації в м. Лисянка. З 1943 р. – розвідник та зв’язківець місцевого партизанського загону, згодом – 27 армії 1-го Українського фронту. Брав участь у диверсійних операціях, де під час одного з боїв отримав важке поранення. Після одужання був направлений військкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькі острови

His father was a repressed serviceman. With the beginning of hostilities in Eastern Europe, h ...

Із родини репресованого кадрового військового. З початком бойових дій у Східній Європі, долучився до радянської підпільної організації в м. Лисянка. З 1943 р. – розвідник та зв’язківець місцевого партизанського загону, згодом – 27 армії 1-го Українського фронту. Брав участь у диверсійних операціях, де під час одного з боїв отримав важке поранення. Після одужання був направлений військкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькі острови

His father was a repressed serviceman. With the beginning of hostilities in Eastern Europe, h ...

Із родини репресованого кадрового військового. З початком бойових дій у Східній Європі, долучився до радянської підпільної організації в м. Лисянка. З 1943 р. – розвідник та зв’язківець місцевого партизанського загону, згодом – 27 армії 1-го Українського фронту. Брав участь у диверсійних операціях, де під час одного з боїв отримав важке поранення. Після одужання був направлений військкоматом до школи юнг Північного флоту на Соловецькі острови

His father was a repressed serviceman. With the beginning of hostilities in Eastern Europe, h ...

Важливим напрямом діяльності українського націоналістичного підпілля та збройного повстанства в боротьбі з кремлівським режимом був випуск брошур та листівок пропагандивно-виховного змісту задля плекання української молоді. Одним із підпільних видавничих осередків повстанців стала друкарня ім. Якова Бусола–«Київського» в с. Чернихів (Зборівський район Тернопільської області) біля р. Серет. 1 липня 1952 р. типографію було знищено радянськими органами держбезпеки

An important line of activity of the Ukrainian nationalist underground and ...

Із приходом нацистів на західноукраїнські землі в середовищі суспільно-активної вітчизняної громади посилилися надії на можливе відродження національної державності. Одним із оманливих сигналів послугувало відносно лояльне ставлення окупантів до активізації української церкви. Попри пересторогу, що така діяльність не має йти наперекір німецьким інтересам, загрози священикам, клір Української греко-католицької церкви робив усе задля гуртування, духовного зміцнення свого народу, збереження та примноження його високих морально-етичних та культурни ...